Лидерка демсил Светлана Тихановская и президент Украины Владимир Зеленский обсудили вопросы легализации беларусских добровольцев и попавших в плен калиновцев. Напомним, беларусы Ян Дюрбейко (позывной Тромбли) и Сергей Дегтев (Клещ) с июня 2022 года находятся в российском плену. Об их судьбе ничего не известно.
— Так, на сустрэчы ўздымалі пытанне палонных дабраахвотнікаў. Прэзідэнт Уладзімір Зяленскі пазітыўна паставіўся да гэтых просьбаў, — рассказал подробности переговоров Денис Кучинский.
Информации о том, где сейчас находятся Ян и Сергей и в каком они состоянии, у Офиса Тихановской нет.
Напомним, 26 июня 2022 года во время боев под Лисичанском погибли четверо беларусских добровольцев, которые воевали на стороне Украины: Иван Марчук (позывной — Брест), Василий Парфенков (Сябро), Василий Грудовик (Атом), Вадим Шатров (Папик). Еще двое — Ян Дюрбейко (Тромбли) и Сергей Дегтев (Клещ) — оказались в плену. Последняя информация о них была в апреле 2024 года. Тогда суд самопровозглашенной ДНР заочно приговорил Яна Дюрбейко к 14 годам лишения свободы за наемничество.
Также во время встречи Тихановская поднимала вопросы легализации беларусов, и добровольцев в частности. Как сообщал представитель ОПК по обороне Вадим Кабанчук, всего с начала войны только через полк Калиновского прошло более 1000 человек. Многие из них остаются в Украине.
— Наколькі мы зразумелі, умовы для добраахвотнікаў ужо палепшыліся з нядаўняга часу, але ж тыя добраахвотнікі, рашэнне па якіх прымалася яшчэ да новага закона, яны не трапляюць, — отметила Светлана Тихановская. — І напрыклад, у іх ёсць пытанні з дакументаў пасля таго, як яны становяцца ветэранамі. Справа ў тым, што ёсць пэўныя абмежаванні па часе, калі ты можаш знаходзіцца ва Украіне пасля гэтага, а дакументы разглядаюць больш. Таму даводзіцца знаходзіцца ў краіне нелегальна. А беларусы не любяць быць у шэрай зоне. Мы вельмі законапаслухмяная нацыя, і нам не хочацца падманваць краіну. Але ж вось так прыходзіцца рабіць, калі ў цябе, напрыклад, пашпарт пратэрмінаваны, ты не можаш абнавіць дакументы, бо твой муж ваюе ці загінуў на фронце, — у нас ёсць такія кейсы. Мы пару індывідуальных кейсаў перадалі ў прэзідэнтуру як прыклад таго, праз што праходзіць чалавек, каб заставацца ў рамках заканадаўства. І нічога не можа дасягнуць, бо ёсць абмежаванні па беларусах.
Тихановская надеется, что недавно созданная межведомственная группа правительства Украины и демсил Беларуси будет плотно заниматься этими вопросами и поможет их решать более оперативно.
— Я хачу адзначыць, што нашы добраахвотнікі ўжо шмат самастойна зрабілі ў гэтым кірунку. Я ім вельмі ўдзячная, асабліва ўлічваючы, што палітычных стасункаў на такім узроўні раней не было. І канешне, гэта тое, што я чакаю ад беларусаў паўсюль: больш самастойнасці, больш ініцыятывы. І тут, канешне, была зробленая выдатная праца. Але, каб зрабіць гэта сістэмна, трэба больш працаваць на палітычным узроўні.








